У вирі бурхливих політичних подій, що відбуваються останнім часом в Україні, ми дуже переймаємося долею України. Це логічно і так повинно бути, бо це наша Батьківщина. Проте ми повинні також турбуватися про свою долю, як нації на чужині і приділяти належну увагу українській мові, бо нація не може  існувати без мови.

Сьогодні ми є свідками того, коли українська мова відходить на другий план, зокрема в Україні.  Напевно не варто всім ще раз нагадувати про теперішнє поневіряння української мови в Україні, де вона дискримінується і витиснюється чужомовною російською мовою, особливо на державному рівні.  Саме тому, тут у діаспорі, ми повинні більше уваги приділяти питанню мови та українознавства, бо  завдяки діаспорі ми зберегли той найдорожчий скарб, переданий нам предками – українську мову. Прикро, коли іноді нам приходиться спостерігати, як українці народжені в Канаді майже на розмовляють українською мовою, або коли новоприбулі емігранти починають спілкуватися вдома англійською мовою, не дбаючи  про те, що їхні діти втрачають знання рідної мови.

Діти це наше майбутнє! Ми повинні усвідомити важливість навчити їх рідної прабатьківської мови.  Найкращий спосіб – послати їх до українських шкіл. Адже Канадський Уряд допомагає і сприяє нам, щоб діти на чужині вчили рідну мову, дає кредити на вступ до Вищих учбових закладів, платить учителям, що викладають українську мову.

Чи ми оцінюємо це? Напевно, що ні!  Багато дітей не відвідують  суботні українські школи, батьки не дбають про духовне  майбутнє дітей та української нації. Погляньте на Україну, що робиться там з українською мовою..., тому не будьте байдужими  до освіти українознавчих предметів у наших школах, аби наші діти виросли національно свідомими особистостями.  Бо пройде час і може статися так, як застерігав нас і писав про це з гіркою іронією Т. Шевченко в посланні “І живим і мертвим і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє...“ 

Хочу також висловити свої найщиріші вітання з нагоди 19-ї річниці Незалежності України. Святкуючи разом з вами, від душі бажаю міцного здоров’я, гарного настрою, радості, щастя, віри у щасливе майбутнє України! Нехай невичерпним буде джерело любові до України, кожен день вашого життя буде сповнений радістю, теплом і новими здобутками, а ваші добрі справи примножать славу рідної України.

Директор школи ім. Лесі Українки
Зінаїда Маєвська